|
Україна досягла значного прогресу в процесі адаптації законодавства. Вбачається, що виконана робота буде мати позитивні результати.
Перед розробниками законодавства завжди постає завдання вибору відповідного часу для внесення змін до законодавства. Чи потрібно одночасно здійснити всі зміни чи впроваджувати їх поступово? Україна вибрала другий шлях і Проект поважає цей вибір.
Запровадження законодавчих змін в такий спосіб робить імплементацію актів законодавства ЄС більш пристосованою до існуючих соціальних умов (включаючи економічні та політичні) і забезпечує успішність їх впровадження. Для України важливо продовжувати рух у вказаному напрямку. Завданням Проекту є допомога у визначенні нових пріоритетів та сприяння їх реалізації з тим, щоб законодавчі зміни знайшли своє відображення у політиці демократичних цінностей, свободи та вільного ринку.
Необхідно пам’ятати, що окрім основного законодавства ЄС існує ще близько 10 000 регламентів та директив. В той же час велика кількість чинних українських технічних правил не є у відповідності зі стандартами ЄС. Дослідження цієї ситуації та розробка ефективних механізмів для їх гармонізації є відповідальним завданням. Співробітники Проекту вважають, що реалізація цього завдання є важливою та необхідною для обох сторін.
Для виконання цього завдання Проект буде враховувати те, що за своєю природою законодавство ЄС є фрагментарним, і лише деякі його сфери врегульовані повністю. З огляду на неможливість порівняти законодавство ЄС і національне законодавство, поставлені завдання можуть бути виконані за допомогою методу поступового впровадження, який і обрала Україна.
З метою приведення системи законодавства Україні до стандартів ЄС повинні бути виконані такі завдання:
- Посилення контролю за виконанням законів та поширення інформації, пов’язаної з законодавством ЄС;
- Створення вільної економічної зони;
- Визначення ефективної методології.
Для імплементації міжнародних договорів до національного законодавства (в т.ч. договорів з ЄС) потрібне систематичне поширення інформації про них. Тому важливим є розробка відповідних інструкцій щодо використання інструментів міжнародного права, до яких приєдналася Україна. Українське законодавство визнає примат міжнародного права. У випадку, якщо Україна планує просуватися далі, завданням для українських законодавців буде розробка моделі прямого застосування міжнародних договорів, яка застосовується в країнах-членах ЄС.
Наступним важливим питанням є судова реформа, яка ще неповністю реалізована. Українські суди повинні більш прозору та зрозумілу процедури. Необхідно також, щоб суди загальної, господарської та адміністративної юрисдикції мали рівну кількість судових ланок (на сьогоднішній день в судах загальної юрисдикції їх три, а в адміністративних та господарських судах – чотири). Крім того, доцільно обговорити питання запровадження ще деяких спеціалізованих судів, зокрема судів, що розглядають справи, пов’язані з економічною конкуренцією чи інтелектуальною власністю.
Судова реформа не може успішно впроваджуватися без розробки механізму ефективного виконання судових рішень (на сьогоднішній день 25-30% всіх рішень в цивільних справах ще не виконані). Саме тому важливо внести зміни до законодавства з метою забезпечення виконання судових рішень (зокрема встановлення кримінальної відповідальності за недотримання вказаних вимог).
В українське законодавство, яке регулює діяльність юристів, особливо в закони України «Про адвокатуру» та «Про нотаріат» мають бути внесені зміни з метою посилення відповідальності практикуючих юристів перед клієнтами (зокрема встановлення вимог про обов’язкове страхування). Вказані юридичні професії відіграють важливу роль в формуванні правосвідомості та праворозуміння в процесі адаптації українського законодавства до законодавства ЄС. Необхідно також запровадити ієрархію юристів відповідно до європейських стандартів. Це саме стосується інших професійних консультантів: аудиторів, радників з податкових питань, нотаріусів тощо.
Що стосується створення вільної економічної зони, то тут необхідно враховувати існування протиріч між Цивільним та Господарським кодексами України в питаннях організаційно-правової форми юридичних осіб, обов’язків за договорами, захисту кредиторів тощо. Ці протиріччя повинні бути усунені з врахуванням існуючих стандартів ЄС.
Особливі зусилля мають бути спрямовані на розробку корпоративного законодавства України, яке на сьогодні не настільки розвинуте як acquis ЄС. Зокрема необхідно приділити увагу запобіганню рейдерських атак (в т.ч. питанням захисту прав міноритарних акціонерів, підвищення контролю за корпоративним управлінням, заборони необґрунтованого відкликання активів тощо).
Важливо впровадити чіткі правила для інвесторів, які працюють на українському ринку. Доцільно законодавчо закріпити певні пільги для іноземних інвесторів (в законодавчому акті, що регулює прозорість державної допомоги) перш за все у сфері оподаткування. Важливо забезпечити прозорість, ефективність та передбачуваність механізму захисту інвестицій.
Іншим важливим аспектом в підприємницькій діяльності є забезпечення прав кредиторів. Українське законодавство не передбачає їх належного захисту. Існує багато випадків, коли добросовісні кредитори не можуть задовольнити свої законні вимоги через неефективні механізми процедури банкрутства, що використовуються державною виконавчою службою.
Діяльність недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, спільних інвестиційних фондів та інших фінансових організацій, що акумулюють кошти громадян, також має бути законодавчо врегульована відповідно до стандартів ЄС. І хоча ця сфера законодавчо врегульована, але вона не передбачає належної гнучкості і загалом є занадто зарегламентованою.
Ринок державних закупівель є недостатньо прозорим, що створює передумови для певного зловживання. Чіткі та зрозумілі процедури проведення тендерів, що контролюються як державою, так і громадськістю, мають бути розроблені у повній відповідності до процедур ЄС.
Партнерство між приватним та публічним сектором – ще один аспект українського законодавства, що потребує подальшого вдосконалення. Особливо це стосується переведення соціальних зобов’язань держави на приватний сектор, надання комунальних послуг тощо.
Сучасний стан екологічних вимог та впровадження енергозберігаючих технологій в Україні далекий від європейських стандартів. Тому держава має приділяти додаткову увагу цим сферам.
Не зважаючи на те, що українське законодавство у сфері захисту споживачів певним чином наближене до директив ЄС, все ще існує проблема із впровадженням ефективних механізмів контролю за дотриманням прав споживачів. Україна має прийняти заходи, що зможуть припинити неконтрольований потік іноземного неякісного товару. Такі продукти не лише не відповідають стандартам ЄС, але й наносять шкоду біосфері та навколишньому середовищу.
Як вже зазначалось, перший крок в процесі адаптації вже зроблено. Наступні кроки мають бути спрямовані на визначення реалістичних планів та стратегії на майбутнє, наприклад:
- формування чітких планів процесу адаптації, деталізація вже існуючих планів з визначенням строків їх реалізації
- визначення оптимального алгоритму законодавчого співробітництва між всіма урядовими установами, що задіяні в процесі адаптації. Це пов’язано з необхідністю проведення аналізу чинного законодавства перед впровадженням директив ЄС.
- у зв’язку з фрагментарною структурою законодавства ЄС постає необхідність у співпраці між департаментами. Необхідно визначити координатора такої співпраці, а також процесу розробки адаптованого законодавства.
Відповідно до Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України передбачено надання експертних висновків і навіть розробка навчальних програм. Втім Проект готовий надати свої незалежні висновки, засновані на сучасній методології.
«Питання відповідності» мають стати невід’ємною частиною розробки законодавчих актів та визначення рівня сумісності із законодавством ЄС. Проект готовий надати експертні висновки з цього питання.
«Питання фінансового, економічного впливу та впливу на довкілля і зайнятість населення» також має стати частиною процесу розробки законодавчих актів на кожному з його етапів. Жоден законодавчий акт не повинен вводитися в дію без попередньої фінансової оцінки. З цього питання Проект може також надати експертні висновки.
«Порівняльна таблиця» – ще один ефективний механізм для забезпечення прозорості процесу адаптації. Її метою є перегляд та порівняння проектів норм із законодавством ЄС. Ця робота є складною, але безумовно потрібною для процесу прийняття рішень. Крім цього такі таблиці також підвищують рівень наявної інформації про законодавство ЄС.
Для досягнення своєї мети – європейської інтеграції – Україна повинна забезпечити включення політики адаптації до кожної урядової програми. Це дозволить забезпечити належне фінансування та правову підтримку процесу адаптації. Фінансові питання мають вирішуватися поступово за рахунок коштів, наявних в бюджеті. З огляду на це, запровадження механізмів імплементації буде стимулювати процес адаптації законодавства.
|
укр
eng
Діяльність 
Загальний підхід
